Recent reviews by AD

Непоганий симулятор ходіння-бродіння із густою атмосферою. При першій зустрічі із тутешніми монстрами одразу відчувається, що розробники черпали натхнення з фільму Джона Карпентера "The Thing". Unreal Engine 5 видає чудову і соковиту картинку, а це якраз те, що і потрібно для ігор подібного жанру, оскільки геймплею тут практично немає, тому можна хоча б насолодитися гарною графікою. Мені дуже сподобався дизайн монстрів: їхній візуальний вигляд та анімації дуже крипові. Це напевно перша гра за довгий час, яка змогла мене налякати лише виглядом самого монстра. Додайте до цього всього ще прекрасний саунд дизайн із чудовою грою акторів, і у нас виходить непоганий хорор із чудовою атмосферою.

Але є і певні проблеми. Перша із них - це всіма улюблені баги. Монстр час від часу застрягає у стінах, через що деякі сегменти в грі проходяться не так, як було задумано. Для прикладу: в грі потрібно пройти якусь кімнату по стелсу ховаючись від монстра, як було задумано розробниками, а я просто пройшов по прямій, оскільки монстр забагував і застряг у стіні. Таке у мене було двічі. Наступний недолік - це максимальна лінійність гри. Тут практично немає що досліджувати, оскільки гра настільки коридорна, що це навіть описати важко. Ну і третій мінус - це ціна за 5 годинну гру. Я люблю ігри, які цінують мій час, і на які не потрібно витрачати десятки, а то і сотні годин, але 700 грн за 5 годинний симулятор ходіння, хоч із класною атмосферою - це шось таке собі. Тому брати хіба по знижках.

Абсолютно нічого не очікував від цієї гри, а в результаті отримав шикарну метроідванію із чудовим сюжетом та цікавим лором. Основна родзинка цієї гри - це секіроподібний геймплей, де вся бойова система побудована навколо парирування і блокування ударів ваших супротивників. Так, гра складна. Вам потрібно вивчати і запам'ятовувати патерни босів, якщо хочете надерти їм дупу. Але воно того вартує, оскільки в даній грі чудові поєдинки з босами. Окрім того, самі боси чудово сюжетно прописані і кожен зі своєю цікавою історією.

Візуал тут вартує окремої похвали, оскільки картинка в грі дуже соковита і колоритна. Все дуже детально промальовано, як бекграунди, так і основні персонажі.

Музика теж непогана. Зустрічаються як і круті композиції, так і доволі прохідні. Правда, була одна пісня під час поєдинку з одним із босів, яка мене настільки дратувала, що я просто вимкнув музику в налаштуваннях гри, доки не здолав цього боса.

В загальному гру рекомендую всім, хто не боїться складних ігор та любить досліджувати цікаві ігрові світи.

ПІСІ: на години проходження не дивіться, оскільки грав коли не було ні світла ні інтернета, тому час не трекався. Взагальному для закриття гри на 100% витратив 45 годин

Перша половина гри мені дуже сподобалась. Веселий платформер з цікавою геймплейною механікою, завдяки якій ти можеш змінювати 3D перспективу, приємною музикою та класною піксельною графікою.

Друга половина гри перетворюється на ідіотський набір пазлів, де потрібно якимось чином розшифрувати і вивчити невідому для вас мову. Одним словом, я не люблю дивитись гайди, коли проходжу ігри, але FEZ - це саме той випадок, коли без гайдів тут не обійтися.

Тепер я зрозумів звідки брали натхнення розробники гри TUNIC для дизайну своїх пазлів, оскільки відчуваю аналогічну фрустрацію від даної гри

Найгірший фінальний бос за всю історію комп'ютерних ігор. Людям, які дизайнили цей бос файт потрібно заборонити назавжди розробляти ігри. Саме через цього душного боса мені захотілося дропнути основну гру. Може, колись повернуся і пройду з кимось в коопі.

Розробники заплатили мені 140 грн, щоб я написав цей позитивний відгук.

Отже, купуйте гру, вона чудова.

Ваша основна задача - здійснити тераформування планети. Цей процес, насправді, дуже сильно затягує. Ходите собі, збираєте ресурси, будуєте всякі ніштяки і насолоджуєтесь, як змінюється ціла планета через ті ніштяки, що ви побудували.

Назвати гру виживачем можна з великою натяжкою, оскільки тут немає когось або чогось, що може вас вбити. Так, тут потрібно вчасно пити водичку, засовувати до ротової порожнини різну їжу, та слідкувати за рівнем повітря у своєму скафандрі, але це взагалі не створює ніяких проблем, оскільки ресурсів тут вдосталь, а з часом про проблеми із повітрям і взагалі можна буде забути, коли ви тераформуєте планету до відповідного рівня.

Але є декілька мінусів. По-перше, гра починає сильно лагати, коли у вас дуже багато об'єктів на базі. На моєму кориті ФПС просідав до 40 фпс. В грі є багато візуальних багів, але це не критично, звісно, бо це прогресії не сильно заважає. По-друге, під кінець гра трохи починає душити гріндом. Та, я знаю, що скаржитися на грінд в грі про грінд - це тупо, але для отримання однієї із кінцівок треба дуже довго і багато гріндити, гра на цьому етапі починає виглядати як друга робота. Хоча з іншої сторони, ніхто вас не заставляє цього робити, оскільки можна завершити гру іншою кінцівкою, яка не потребує так багато ресурсів. Але я ж знаю, що ви хочете всі ачівки, тому ви будете гріндити. Ну і останнє - це дуже маленька карта. По сюжеті ми тераформуємо цілу планету, але в доступі у нас доволі маленька локація, яка обгороджена зі всіх сторін невидимими стінами.

Також неодноразово бачив порівняння у відгуках із грою Subnautica. Не вірте їм, Сабнавтика набагато якісніша гра по всіх аспектах.

Отже, якщо ви відноситесь до анонімного клубу любителів чілових виживачів з будівництвом різних ніштяків, то дана гра саме для вас. А якщо ще й космос полюбляєте, то це взагалі джекпот для вас.

ПС: Не будуйте базу одразу на тому місці, де починається гра, оскільки з часом там все затопить водою, і вам прийдеться переносити базу. Знайдіть якесь місце, яке трохи вище від стартової локації

Alone in the dark - це напевно батя всіх сурвайл хорорів. Хоча навіть не батя, а справжній дідо. Якби не цей дідуган, то ми б не побачили цих всіх сайлент хілів та резідентів, принаймні не у тому вигляді, у якому вони є зараз. Але не дивлячись на свою важливість в жанрі, франшизі Alone in the Dark не так пощастило, як її послідовувачам. Її намагалися декілька разів відродити, але всі ці спроби завершувалися крахом. І ось, у 2024 році, ми отримали ще одну спробу відродити серію. Але чи вийшло у них це? На жаль, і так і ні. На фоні того всього, що творилося із серією всі ці роки, то Alone in the Dark 24 року - це, напевно, одна з найкращих ігор в серії, якщо порівнювати гру із попередніми частинами. Але, якщо оцінювати і зробити порівняння з конкурентами на ринку, то це просто посередня гра середньої якості, не більше і не менше, пропустивши яку ви нічого не втратите.

Це не сурвайвл хорор, і навіть не хорор. Це більше детектив із трилером, приправлевний шизухою та лавкрафщиною. Але як на мене, це навіть і на краще, бо в іншому випадку ми б отримали ще один клон резідентів. А цього я не хотів і мені не треба.

Бігаючи самотньо в темноті коридорними коридорами, дуже сильно відчувається недостача бюджету. Анімації персонажів кривенькі і незграбні, через що екшн складова кульгає на дві ноги. Графіка виглядає застарілою вже на момент виходу гри, неначе проект портували з якоїсь третьої плойки. Але розробники це все прекрасно розуміли (ну мені так хочеться думати), саме тому погану графіку намагалися виправити непоганим освітленням в поєднанні з різноманітними локаціями, та сфокусуватися більше на атмосфері, яку до цього ж прекрасно підкреслює музика в стилі дарк-джазу. В геймплеї намагалися зробити більший акцент на розгадуванні пазлів та детективному сюжеті, ніж на "піу-пау" складовій. Саме тому екшену в першій половині гри не так багато, і мені б хотілося, що б так і залишалося до кінця гри, але розробники були іншої думки, тому пострілушок стане трохи більше з часом. Непогана гра акторів, та хороший звук. Кожна записка, щоденник, чи якийсь журнал, який ви знаходите і засовуєте до своїх кишень, озвучені. І не просто озвучені якимось рандомним голосом, а саме тим актором, який озвучував конкретного персонажа, якому ця записочка належить. За це моя повага.

Пазли, про які я згадував вище, трохи розчаровують. Їх багато, але всі вони доволі примітивні. Є 2 або 3 пазли, які дійсно заставляють подумати і напрягти свій мозок, але цього недостатньо. Хотілося б, щоб таких пазлів було побільше.

Сюжет мені сподобався. Він не хапає з неба зірочок, але за ним цікаво спостерігати і розплутувати цей клубок шизухи. Ви не отримаєте всі відповіді на всі запитання при проходженні, тому є простір для створення власних теорій. А якщо хочеться розібратися ще більше в тому, що відбувається, то гру треба пройти двічі, бо у нас два ігрових персонажа. Але не поспішайте радіти цьому, оскільки проходження за кожного з них мають мінімальні відмінності. В основному відрізняються деякими катсценами, діалогами, та однією локацією, яка в кожного персонажа індивідуальна. На цьому все.

А тепер про саме неприємне - баги.
Вони є, і їх багато. Починаючи від моїх "улюблених" мікрофрізів з дропами фпс до застрягання персонажів в різних об'єктах навколишнього середовища. У мене так і взагалі трапилась ситуація, що зник з інвентаря ключ, який потрібен для просування по сюжеті, тому довелося починати гру спочатку. Але про ці всі баги розробники знають, вже випустили патч, який фіксить деякі проблема, для прикладу баг з ключем вже пофіксили. Тому вданий момент гру не купуйте, дочекайтесь хоча б ще фіксів і патчів. Але не за фул прайс, брати тільки по хорошій знижці.

Любите коридорні ігри? Лавкрафщину? Детективи та містику? Не проти застарілої графіки? Або, можливо, ви фанат Девіда Харбора? Тоді ця гра саме для вас. Але не очікуйте від неї чогось надзвичайного. Це середня гра, з непоганою атмосферою та сюжетом, але з кривим геймплеєм.

Сумно, що гра не дуже добре продалась, і скоріш за все, на франшизі поставлять хрест.

Чудова гра, яка прекрасно грається і в 2024 році. Доволі коротка, але максимально наповнена цікавими геймплейними механіками, чудовою атмосферою та харизматичними лиходіями. Особливо хочу відмітити Джокера, якого озвучив актор Марк Гемілл, персонаж вийшов дуже харизматичним і живим.

Сюжет надзвичайно захопливий і веселий, ну ось зацініть самі: мільйонер, який переодягається в костюм кажана, бігає по психлікарні, щоб зловити клоуна. Весело ж звучить, правда? А грається це все ще веселіше! А якщо без жартів, то сюжет простий і зірок з неба не хапає, але стежити за розвитком подій доволі цікаво. Та й будемо відверті, фільми та ігри про супергероїв ми любимо не за високоінтелектуальні сюжети.

Якщо ви свого часу пропустили цю гру, як і я, тоді дуже рекомендую.

Signalis - це чудовий представник сурвайвл хорорів, який надихався класичними частинами Resident Evil та SIlent Hill. А це означає, що у нас присутній обмежений інвентар (навіть дуже обмежений), багато бектрекінгу, пазли, менеджмент ресурсів, прийняття складних рішень, стосовно того вбивати монстрів в цій кімнаті чи краще зекономити ресурси і т.д. Ці всі елементи виконані на дуже хорошому рівні в рамках жанру. Ну добре, майже всі. Є дрібні речі, які дратували, но я не хочу акцентувати на них увагу, бо вони дуже незначні.

Графіка виконана у стилі ігор епохи PS1, яка чудово підійшла для передачі футуристичної антиутопії представленій в цій грі. Візуально все виглядає дуже стильно.

Музична складова та саунд дизайн в грі прекрасні. Місцями здавалося, що я граю в нову частину Silent Hill, а не інді хорор, аж настільки ця гра чудово звучить. А звук - це один із найголовніших елементів в хорорах. Тому розробники впорались з цим чудово.

Але хочу увімкнути режим душніли і поговорити про сюжет і його подачу, тобто наратив. Тому відкривайте вікна, щоб не задихнутись. Якщо коротко, то історія в Signalis - це артхаусне місиво. Ви не отримаєте жодної відповіді на поставлені грою запитання. Гра накидує вам багато загадкових і містичних заставок, цитаток і сюжетних арок, але ніколи не пояснює, що взагалі тут відбувається, хто ці всі люди, і що ви взагалі тут робите. Інтерпретацію всіх ігрових подій розробники поклали на плечі гравців. Звісно, можна глянути відео на ютубі, де детально будуть розбирати сюжет і кожну записку, але... це все будуть лише теорії, а їх дуже багато і у кожного вони свої. Особисто я не фанат такого підходу. Для прикладу, візьмемо ту ж серію Silent Hill, якою так надихались розробники. Проходячи гру, ти розумієш основні події і сюжет, але багато речей також залишаються без відповідей, що дає простір для фантазії гравцям і їхніх теорій. Там це ідеально збалансовано, на відміну від Signalis. Але чи робить це гру поганою? Зовсім ні. Гра дарує доволі цікавий ігровий експіріенс і залишає дивний (у хорошому сенсі) та цікавий "післясмак". Тому гру однозначно рекомендую. Якби не проблема із наративом - це був би шедевр. А так - це просто якісний і дуже атмосферний сурвайвл хорор.

Плюси:
- Проходиться за 5 годин.

Мінуси:
- Проходиться за 5 годин.
- Дуже не сподобалося, як переробили головного героя. Якщо в першій частині він бедес, то в третій - це ходячий кріндж.