The Witcher 3: Wild Hunt – та сама гра, яку можна перепроходити вічно
Це гра, яка ідеально передає атмосферу світу Анджея Сапковського, додаючи до нього величезний відкритий світ і нереально круті побічні квести.

Коли я вперше запустив цю гру, то одразу відчув, що переді мною щось особливе. Світ живий, він реально змушує тебе вірити, що десь там у лісі справді живе монстр, якого треба прибити. А ще це одна з небагатьох ігор, де побічні квести цікавіші за основну сюжетку (хоча й вона шикарна).

Що в грі класного?
✔ Сюжет і персонажі. Геральт – один із найбільш харизматичних персонажів у відеоіграх. Його історія про пошук Цірі тримає до самого кінця, а побічні квести іноді взагалі змушують задуматися над життям (чого вартий хоча б Кривавий Барон).

✔ Світ, який хочеться досліджувати. Велен, Новіград, Скелліге, як біоми в Майкрафті – кожен регіон виглядає по-особливому, і всюди можна знайти щось цікаве.

✔ Рішення, які справді мають значення. Тут немає чорно-білого вибору – кожне рішення впливає на світ навколо.

✔ Музика. Шедевр, саундтрек створює ту саму атмосферу пригоди.

Що в грі могло бути краще?(але і так приблизно все норм)
✘ Бої могли б бути динамічнішими. Вони непогані, але дедалі по проходженню стають трохи повторюваними(але здається і так норм).

✘ Інвентар і система луту. Можна годинами(моє найулюбленіше) сидіти в меню, розбираючи непотрібний мотлох.