Дід запустив Far Cry 5...
⭐⭐

Тривалий час я був відданим шанувальником сесійних ігор на кшталт Dota 2 і CS: GO. Однак щось змінилося, і я не можу сказати точно, чому я втратив інтерес до одиночних проєктів. Можливо, через обридлі геймплейні шаблони та "кліше", які повторюються вже кілька років. Або, можливо, ігри просто змінилися, і я, як старий дід, не можу прийняти нові тенденції в одиночних іграх. Вирішивши відновити свою пристрасть до ігор на кшталт Fallout 3 і Grand Theft Auto 4, я вирішив спробувати Far Cry 5. Чому саме вона? Просто тому, що була хороша знижка, безліч позитивних відгуків, і мені було приємно грати в попередні частини в кооперативі зі своєю дівчиною. На жаль, Far Cry 5 не принесла мені такого задоволення, як я очікував.

Отже, що являє собою ця гра? Це пісочниця з відкритим світом, у якій ти виконуєш завдання, щоб заповнити прогрес-бар. Тобі доводиться чистити райони, знищувати ворогів і звільняти людей. Загалом-то, все. Можливо, для когось це кумедно - знищувати ботів і рятувати одних і тих самих людей тільки для заповнення прогрес-бару. Але гра не дозволяє робити це повністю через свою внутрішньоігрову економіку. Щоб вбивати ботів із більшим задоволенням, потрібно розблокувати більш цікаву зброю, для чого доводиться виконувати челенджі на кшталт "Убий 10 ворогів за допомогою пістолета-кулемета" і багато часу проводити в монотонному прокручуванні контенту.

Доводиться багато часу проводити в одиночній грі-пісочниці, щоб купити зброю або транспорт і отримати якесь задоволення. Адже навіть отриманої винагороди за виконання місій і відкриття сейфів із здобиччю вистачає навряд чи тільки на поповнення боєзапасу, який, до речі, нескінченний тільки в твоїх ворогів, але щойно вони падають, з них випадає лише одна обойма. А я хочу купити новий приціл для автомата, гранатомет, автомобіль, вертоліт. Мабуть, розробники додали риболовлю в гру, щоб можна було зайнятися чимось між місіями і гріндити на все це. Я відчув підступ в економіці гри, і мої побоювання підтвердилися, коли я виявив наявність ДОНАТА в одиночній грі! Це було шоком для мене... Якщо не вистачає віртуальних коштів на купівлю віртуальної машини, яку ти побачиш тільки ти і твої віртуальні боти, завжди можна купити її за реальні гроші! Це викликає невдоволення у розробників. І якщо ти думаєш, що просто не будеш купувати віртуальні товари за гроші, я впевнений, що серед школярів є чимало тих, у кого картка батьків прив'язана до якогось онлайн-магазину, і їм хотітиметься придбати цю віртуальну машину, адже вони не хочуть витрачати кілька годин на риболовлю, щоб отримати її.

Я хотів було залишити цю гру після перших двох годин, але ситуація кардинально змінилася, коли я виявив, що можна зламати гру й отримати віртуальні гроші. І знаєте що? Гра стала трохи цікавішою з новими видами зброї. Я нарешті міг використовувати прокачані автомати або стати пілотом вертольота-вбивці, який розправляється з усіма на своєму шляху (щось на зразок симулятора апача). Ця можливість дала мені сили пройти основний сюжет і, відчувши себе задоволеним, видалити цю гру.

Незважаючи на те, що я почав проходження в кооперативі з дівчиною, навіть злом не зміг зробити цю пісочницю цікавою для нас обох. Однак, визнаю, що в кооперативі граючи за хоста, все було не так сумно, хоча це не можна сказати про мого напарника, який у сюжетних місіях часто був просто пасивним спостерігачем.

Що ж, мені подобається природа США, але локації у FarCry 5 виявилися надзвичайно одноманітними. Вони відрізнялися лише рельєфом, і більше нічим. Хоча гра має хорошу оптимізацію, це не дивно, бо лише певні об'єкти взаємодіють із гравцем, а всі інші просто статичні й навіть не реагують на постріли з автомата. Зрозуміло, очікувати від такої гри деталізації рівнів, як у Red Dead Redemption 2, було б нерозумно, але навіть у FarCry 2, на мій погляд, було більше інтерактивних об'єктів, і взаємодія з оточенням була більш захопливою.

У підсумку я став тим самим "дідом", який скаржиться і каже: "Раніше було краще". Я просто не можу прийняти сучасну реальність, де в одиночних іграх є донат, а в багатокористувацьких іграх є бойові пропуски, і розробники перетворюють гравців на рабів, які витрачають свій час на отримання скінів для персонажів у багатокористувацьких іграх. І навіть якщо ці скіни просто доступні для купівлі, зараз вони є чимось на кшталт казино, де за реальні гроші можна тільки сподіватися на те, що виграєш бажаний скін. У багатокористувацьких іграх це можна якось пояснити людською психологією прагнути виділитися серед інших гравців, але донат в одиночних іграх? Вибачте, але це вже занадто.

👍Плюси:
природа США;
кооператив;
оптимізація

👎Мінуси:
внутрішньоігрова економіка, що сприяє донату і\або грінду;
мертвий мультиплеєр;
інтерактивність;
сюжет


ПІДСУМОК: Колись заставка Ubisoft свідчила про те, що зараз буде круто!

Дід запустив Far Cry 5... ⭐⭐ Тривалий час я був відданим шанувальником сесійних ігор на кшталт Dota 2 і CS: GO. Однак щось змінилося, і я не можу сказати точно, чому я втратив інтерес до одиночних проєктів. Можливо, через обридлі геймплейні шаблони та "кліше", які повторюються вже кілька років. Або, можливо, ігри просто змінилися, і я, як старий дід, не можу прийняти нові тенденції в одиночних іграх. Вирішивши відновити свою пристрасть до ігор на кшталт Fallout 3 і Grand Theft Auto 4, я вирішив спробувати Far Cry 5. Чому саме вона? Просто тому, що була хороша знижка, безліч позитивних відгуків, і мені було приємно грати в попередні частини в кооперативі зі своєю дівчиною. На жаль, Far Cry 5 не принесла мені такого задоволення, як я очікував. Отже, що являє собою ця гра? Це пісочниця з відкритим світом, у якій ти виконуєш завдання, щоб заповнити прогрес-бар. Тобі доводиться чистити райони, знищувати ворогів і звільняти людей. Загалом-то, все. Можливо, для когось це кумедно - знищувати ботів і рятувати одних і тих самих людей тільки для заповнення прогрес-бару. Але гра не дозволяє робити це повністю через свою внутрішньоігрову економіку. Щоб вбивати ботів із більшим задоволенням, потрібно розблокувати більш цікаву зброю, для чого доводиться виконувати челенджі на кшталт "Убий 10 ворогів за допомогою пістолета-кулемета" і багато часу проводити в монотонному прокручуванні контенту. Доводиться багато часу проводити в одиночній грі-пісочниці, щоб купити зброю або транспорт і отримати якесь задоволення. Адже навіть отриманої винагороди за виконання місій і відкриття сейфів із здобиччю вистачає навряд чи тільки на поповнення боєзапасу, який, до речі, нескінченний тільки в твоїх ворогів, але щойно вони падають, з них випадає лише одна обойма. А я хочу купити новий приціл для автомата, гранатомет, автомобіль, вертоліт. Мабуть, розробники додали риболовлю в гру, щоб можна було зайнятися чимось між місіями і гріндити на все це. Я відчув підступ в економіці гри, і мої побоювання підтвердилися, коли я виявив наявність ДОНАТА в одиночній грі! Це було шоком для мене... Якщо не вистачає віртуальних коштів на купівлю віртуальної машини, яку ти побачиш тільки ти і твої віртуальні боти, завжди можна купити її за реальні гроші! Це викликає невдоволення у розробників. І якщо ти думаєш, що просто не будеш купувати віртуальні товари за гроші, я впевнений, що серед школярів є чимало тих, у кого картка батьків прив'язана до якогось онлайн-магазину, і їм хотітиметься придбати цю віртуальну машину, адже вони не хочуть витрачати кілька годин на риболовлю, щоб отримати її. Я хотів було залишити цю гру після перших двох годин, але ситуація кардинально змінилася, коли я виявив, що можна зламати гру й отримати віртуальні гроші. І знаєте що? Гра стала трохи цікавішою з новими видами зброї. Я нарешті міг використовувати прокачані автомати або стати пілотом вертольота-вбивці, який розправляється з усіма на своєму шляху (щось на зразок симулятора апача). Ця можливість дала мені сили пройти основний сюжет і, відчувши себе задоволеним, видалити цю гру. Незважаючи на те, що я почав проходження в кооперативі з дівчиною, навіть злом не зміг зробити цю пісочницю цікавою для нас обох. Однак, визнаю, що в кооперативі граючи за хоста, все було не так сумно, хоча це не можна сказати про мого напарника, який у сюжетних місіях часто був просто пасивним спостерігачем. Що ж, мені подобається природа США, але локації у FarCry 5 виявилися надзвичайно одноманітними. Вони відрізнялися лише рельєфом, і більше нічим. Хоча гра має хорошу оптимізацію, це не дивно, бо лише певні об'єкти взаємодіють із гравцем, а всі інші просто статичні й навіть не реагують на постріли з автомата. Зрозуміло, очікувати від такої гри деталізації рівнів, як у Red Dead Redemption 2, було б нерозумно, але навіть у FarCry 2, на мій погляд, було більше інтерактивних об'єктів, і взаємодія з оточенням була більш захопливою. У підсумку я став тим самим "дідом", який скаржиться і каже: "Раніше було краще". Я просто не можу прийняти сучасну реальність, де в одиночних іграх є донат, а в багатокористувацьких іграх є бойові пропуски, і розробники перетворюють гравців на рабів, які витрачають свій час на отримання скінів для персонажів у багатокористувацьких іграх. І навіть якщо ці скіни просто доступні для купівлі, зараз вони є чимось на кшталт казино, де за реальні гроші можна тільки сподіватися на те, що виграєш бажаний скін. У багатокористувацьких іграх це можна якось пояснити людською психологією прагнути виділитися серед інших гравців, але донат в одиночних іграх? Вибачте, але це вже занадто. 👍Плюси: природа США; кооператив; оптимізація 👎Мінуси: внутрішньоігрова економіка, що сприяє донату і\або грінду; мертвий мультиплеєр; інтерактивність; сюжет ПІДСУМОК: Колись заставка Ubisoft свідчила про те, що зараз буде круто!