Until Dawn: у горах ніхто не почує твого крику...

Девʼять років очікування і я врешті-решт маю змогу особисто насолодитися цією грою та історією, закладеною у неї. Можу одразу додати, що таке довготривале очікування вартувало кожної хвилини.

Моторошний сюжет гри кружляє навколо гори Блеквуд та групи молодиків, які приїхали на відпочинок, не підозрюючи на той жах, що чекає на них. Дожити до світанку – єдиний варіант для порятунку, проте чи вдасться їм пройти через випробування, які приготувала для них доля? Їхнє життя – тільки у Ваших руках, врятувати чи подарувати їм загибель? Це вирішуєте тільки Ви. Until Dawn це не просто про жахи. Це про біль утрати, про жертву, про людяність… Я знаю, що цій історії вже понад 9 років, проте не хочу додавати зайвих спойлерів, адже все ще є люди, які зможуть насолодитися нею вперше.

Щодо самого ремейку, хоч я і не грав в оригінальну версію гри, проте дивився безліч разів проходження на youtube, можу сказати наступне. Покращена візуальна частина дійсно вражає своєю пристрастю до деталей. Нові сцени, діалоги, кінцівки та колекційні предмети – точно доповнять атмосферу того жаху, що блукає у цих горах. Також гра зазнала кардинальних змін у саундтреці, який загалом мені сподобався, проте ну аж дуже не вистачало культової «O Death»…

Окремо хочу також подякувати за оптимізацію, адже моя відеокарта з 4 gb VRAM працює доволі стабільно на medium/high налаштуваннях графіки, хоча по мінімальних системних вимогах вона не проходила. Звісно у перші дні релізу у гри є свої недоліки з певною кількістю багів, проте впевнений, що найближчим часом це виправлять.

Тому я можу з упевненістю рекомендувати Until Dawn усім до проходження, бо ця історія точно не залишить нікого байдужими.