УВАГА! ATTENTION! ACHTUNG!
Неймовірно душно, прохання кожного, хто буде читати відкрити віконце, або двері щоб було більш прохолодно.
Давайте так, саму рецензію я відредагую, але при цьому я не зміню фінальний вердикт. Почнемо з того, що я люблю, дійсно люблю саме цю частину серії. Люблю справжньою, хворобливою любов'ю, коли проходжу гру по декілька разів на рік і мені не набридає. Грати в Найманців можна десятками годин, це прикольно, весело та прекрасно розслабляє. Ця любов настільки ненормальна, що інколи я лювлю себе на аналогії того, що я схожий на фанатку якогось рок виконавця і буквально шаленію від усього, що він робить та глибоко в душі хочу, щоб він був мій і планую одного разу реально викрасти його та змусити його на собі женитись та жити десь за містом весь остаток свого життя, будучи в блаженстві. Це ненормально, крапка.

Але тут вже нічого не вдіяти і я дійсно радий, що така любов до звичайної гри не доведе мене до вищевказаних протиправних дій. Проте, факт залишається фактом, я саме один з тих людей, які не побачили в ремейку від розробників тієї ж любові до легендарної "Четвірки", що і я. Я не побачив боссфайту з U3 (хоча саме цей босс рвав мою сраку частіше звичайного), не побачив улюблені QTE, які вже мені за весь час проходжень стали, як рідні. Не бачив того самого клятого валуна на початку гри, не бачив тупої, бісячої, кінченої, гівняної, обриганської головоломки з плитками граючи за Ешлі. Це те, що я відношу до тієї категорії, ну знаєте....категорія "докопався". Її в принципі я можу пропустити, але "осадок" залишився і про це потрібно говорити.
Леона з якогось бена зробили молодим пацаном, який виглядає так, буцімто він щойно закінчив КНУ і тепер не по спеціальності пішов в секретну агентуру, пробігав і проповз 3 місяці в якомусь навчальному центрі, навчився гасити всіх ногою з розвороту, стріляти з усіх вундервафель світу, ножовому бою та опанував скілл one-line joke і пішов в глибинку Іспанії спасати прекрасну принцессу з лап злого дядька Саддлера.
Доречі про ніж, якщо раніше гра від вас вимагала вміння ухилятися за допомогою "пробєла", який до кінця гри скоріше за все відправлявся у кращий світ, то тепер у нас з'являється прекрасна механіка парирування. Все б було нічого, але вказана механіка дозволяє нам парирувати....майже будь-що і будь-кого. Тобто у тебе з початку гри з'являється чітерська імба фішка, яка при певному рівні вміння і надроченості дозволяє тобі проходити гру без втрати хітпоінтів, як таких. Хмммм... зручно.... і зовсім не по казуальному, без явної копірки в сторону механік вже осточортілих Souls ігор. Дехто може сказати, що це все нівелюється тим, що ніж постійно ламається і все таке. На що я можу відповісти трьома контраргументами:
1) Цих ножів по грі розкидано стільки, що ними можна обмазуватись як завгодно і в тебе вони не закінчаться.
2) Якщо ти настільки поганий у цій грі, то особисто для тебе, моі маленький друже, розробники відкрили таку можливість, як.... апгрейд та ремонт клятого ножа у продавця зброї, і ці апгрейди коштують не так вже і дорого.
3) Після першого проходження ти можеш скрафтити собі БЕЗКІНЕЧНИЙ ніж, який не ламається і вливає максимум дамагу. Знову ж таки, багато хто почне тушніти про те, що в оригіналі ніж також був ультимативною зброєю анігіляції, на що я можу відповісти - ні. Він був прикольним, його можна було використовувати, але для того щоб повноцінно ним користуватись як зброєю, а не як відкривачкою...це потрібно було грати на профі і відчути хоча б найменший дефіцит патронів, оскільки ви не будете просто так бігти до селян і намагатись їх заколоти своєю зубочисткою в першому ж проходженні гри, погодьтесь. І ним потрібно було вміти користуватись.
Далі, мене дуже непокоїть зовнішній вигляд Бітореса Мендеса, який в оригіналі відчувався так, неначе саме він буде фінальним боссом гри, оскільки тільки від нього відчувалась небезпека, ти розумів що цей лисий чувак з бородою і зростом десь 2+ метра дасть тобі прочуханки одною лівою. Він був мовчазним, кремезним, таємничим, міцним і впевненим в собі і своїх силах дядьком, схожим на твого зведенього трьоюріднього дядька, який був народжений невідомо від кого і яким чином, на яким стероїдах він сидів, або яке молоко він лакав, що вимахав такий. Втілення "справжнього чоловіка" в сучасних реаліях, гадаю кожна жінка чи дівчина була б без сумніву у захваті від такого кавалера, заробляє достатньо, має свою нерухому власність в Іспанії, так ще й на важливій посаді, державний чиновник. Для такого чоловіка з великої букви Ч не пасує таке гівно, як кругла шляпа....взагалі...ну, серйозно, в ній він виглядає максимально комічно, вся брутальність і загроза кудись зникає і він стає більш схожим на якогось чергового злодія з другосортних коміксів по типу Марвелл. Добре, хоч бороду залишили, бо без неї була б взагалі борода (перепрошую за тупий каламбур).


Пострілом в серце і контрольним в голову став Краузер, який був, як Мендез, але крутіше, бо він говорить, він військовий, він крутий, його дії вивірені, його думки чисті, а його ніж завжди націлений на вашу горлянку. Він як справжній самурай, йде по своїй дорозі, незнаючи цілі. Нажаль, цього разу друзі з CAPCOM трошки провтикали і переплутали Краузера з Вергілієм, через що старий-добрий Джек, який ніколи не подавав ніякого натяку говорить Леону, що йому потрібна POWER. З одного боку це смішно і мемно, з іншого - трагічно, оскільки Джена навіть зовні чомусь зробили ближче схожим на Вергілія з ДМС 5, ніж на оригінал. QTE битви на ножах (яка є діамантом і головною прикрасою гри) безсовісно вирізаали, замінивши це на сегмент з паруванням,ну тобто це майже тей самий бій тільки тепер треба постійно парувати. Навіщо в такому випадку було відмовлятись від QTE, якщо на заміну ви пропонуєте нам таке ж тільки видозмінене QTE - таємниця за 7 замками. Так, вони бісили, вони були важкі, але ж в цьому то і фішка. Плюс саме в цьому сегменті Краузер розкриває себе як злодія і що він рівний Леону по силі і володінні ножем. Він сильний, вольовий, серйозний, брутальний, хитрий і підступний, але разом з цим за весь час повного боссфайту, через його поведінку і фрази ти бачиш, що незважаючи на те, що Джек і Леон зараз по різні сторони барикад...Джек все ж поважає Леона, як колишнього побратима і людину служби. Він спеціально пішов на двобій на ножах, перевірити наскільки Леон готовий і чи здолає він його, Джек був людиною честі (хоча б у найменшій мірі). Ніякої дибільної мотивації по типу "I WANT A POWER" у нього ніколи не було. У Краузера була інша мотивація, менш дурна - "for Umbrella". Це все враховуючи те, що у ремейку нас підводили до того, що Краузер своїми діями хотів помститися Американській владі за смерть побратимів....але....в катсцені Джек говорить що це не його TRUE MOTIVATION. Тей момент, коли розробники самі собі наклали в штані і просрали дуже непоганий шанс з іншого боку розкрити старого персонажа.
Але навіть вищевказані придирки не зрівняються з придурошними фразочками ремейкнутого Краузера, де він буквально через слово говорить "Rookie". І тут у мене виникли сотні питань по типу: "Розробники, ви що там курили, через які анальні акведуки ви собі засипали розбавлений з метамфетаміном героїн?", "який в дупу рокі?" Він такий жеж військовий як і ти, і бачив достатньо лайна, він вижив в Раккун-сіті під час зомбі нашестя. "Ви в курсі про свій власний лор, чуваки?". І це все на фоні, де Краузер відверто стібеться з Леона, будто тей просто солдат-строковик, а тей вже майор-контрач. Дідівщина у всій красі. І ось в це перетворили Джека Краузера.
Тут до мене дійшло, що розробникам так то було накласти на гру, головне щоб вона була схожа на оригінал (підкреслюю СХОЖА), щоб була новенька графіка і в принципі щоб все було зроблено так, аби більшість людей, які грають в цю гру не засрали її, а при можливості - хвалили. Так і сталось, в цілому її хвалять, звеличують, складають диферамби. Але....ситуація така...чекаємо додаткових сюжетів на Аду і віримо що CAPCOM не потяне руки ро Re5, хоча....надія марна....