1. Одна, єдина, неподільна, від Карпат аж до Кавказу самостійна, вільна, демократична Україна — республіка робочих людей.

2. Усі люди — твої браття, але москалі, ляхи, угри, румуни та жиди — се вороги нашого народу, поки вони панують над нами й визискують нас.

3. Україна для українців! Отже, вигонь звідусіль з України чужинців-гнобителів.

4. Усюди й завсігди уживай української мови. Хай ні дружина твоя, ні діти твої не поганять твоєї господи мовою чужинців-гнобителів.

5. Шануй діячів рідного краю, ненавидь ворогів його, зневажай перевертнів-відступників — і добре буде цілому твоєму народові й тобі.

6. Не вбивай України своєю байдужістю до всенародних інтересів.

7. Не зробися ренегатом-відступником.

8. Не обкрадай власного народу, працюючи на ворогів України.

9. Допомагай своєму землякові поперед усіх, держись купи.

10. Не бери собі дружини з чужинців, бо твої діти будуть тобі ворогами, не приятелюй з ворогами нашого народу, бо ти додаєш їм сили й відваги, не накладай укупі з гнобителями нашими, бо зрадником будеш.

Нація — це не лише географічна територія, але й духовна єдність її народу. Нація є складною єдністю, яка включає біологічний, психічний і духовний компоненти. Кожен із цих елементів є взаємозалежним і незамінним для формування цілісного народу. Раса, як фізична основа, є фундаментом цієї єдності. Справжня міць нації народжується з єдності її культури, традицій, мови та спільної мети. Історія показує, що народи, які зберегли свою етнічну чистоту та духовну цілісність, домоглися найвищих досягнень у своїй боротьбі за свободу та розвиток.

Українська нація повинна повернутися до своїх коренів, відродити мову, традиції, героїв, які стали символами боротьби за волю. Тільки тоді ми можемо протистояти чужинському впливу та створити державу, гідну наших предків.

Любов до рідної землі, до своєї культури, до братів і сестер, які працюють і борються за спільне майбутнє. Але разом із любов’ю ми повинні плекати ненависть до тих, хто загрожує нашій єдності. Нація, яка не знає, кого любити і кого ненавидіти, приречена на розпад.

Етнонаціоналістичне відродження вимагає викорінення чужинських впливів у мовному просторі. Кожне слово, сказане українською, зміцнює наш дух. Кожен вірш, кожна пісня, кожна народна традиція стають цеглинками у побудові величної української держави.

Чужинці, які панують над нами, не тільки забирають наші ресурси, але й послаблюють наш дух. Вони сіють розбрат, спонукають нас забути нашу історію, впроваджують чужі ідеї. Створення міцної, моноетнічної держави, де кожен українець знає своє місце та обов’язки — це сама ідея України. Кожен з нас повинен стати провідником цієї ідеї у своїй сім’ї, громаді, суспільстві.