EAST EUROPEAN ASSOCIATION FOR THE DEVELOPMENT OF THE HYDROGEN ECONOMY

Німеччина: перший платіж у 172 млн євро на запуск водневої мережі! Починається будівництво водневої магістралі — 9 000 км трубопроводів. Фінансування — через амортизаційний рахунок і майбутні мережеві збори. Це крок до Green Deal, де Німеччина лідирує. Але Європі потрібне лідерство не лише в енергетиці, а й у військовій безпеці.

Європейська Комісія 11 березня 2025 року розпочала громадське обговорення нового Рамкового положення щодо державної допомоги в рамках Ініціативи чистої промисловості (Clean Industrial Deal). Ця ініціатива спрямована на спрощення правил державної допомоги для прискорення впровадження відновлюваної енергетики, декарбонізації промисловості та забезпечення достатніх потужностей виробництва чистих технологій у Європі. Східно-Європейська Асоціація розвитку водневої економіки вітає цей крок, адже він відкриває нові можливості для розвитку водневої економіки в Україні та інтеграції українських виробників у європейський ринок чистих технологій. Закликаємо українські підприємства, наукові установи та громадські організації активно долучитися до обговорення та подати свої пропозиції до 25 квітня 2025 року. Це сприятиме врахуванню інтересів України в новій політиці ЄС та зміцненню нашої співпраці у сфері чистих технологій. Деталі щодо участі в обговоренні доступні на офіційному сайті Європейської Комісії за посиланням.

Європейські водневі аукціони: як підтримка виробництва відновлюваного водню може змінити енергетичний ландшафт ЄС? Європейська комісія схвалила дві схеми державної допомоги – €400 млн для Австрії та €36 млн для Литви, спрямовані на підтримку виробництва відновлюваного водню (ВДВ). Ці програми реалізуються в межах ініціативи “Auctions-as-a-Service” Європейського водневого банку і мають потенціал для зміни ринку водневих технологій у ЄС. 🔹 Що нового? Головна особливість цих схем – розподіл коштів через конкурентні аукціони, які відбудуться у першому кварталі 2025 року. Надалі за процесом спостерігатиме Європейське виконавче агентство з питань клімату, інфраструктури та довкілля (CINEA), що забезпечуватиме прозорість та ефективність вибору проектів. 🔹 Регуляторна рамка та виклики Фінансова підтримка буде надаватися у формі прямих грантів за кожен кілограм виробленого відновлюваного водню. Ключова вимога до учасників – дотримання критеріїв ЄС для виробництва відновлюваних видів палива невикопного походження (RFNBOs), включаючи: ✅ Використання додаткової відновлюваної електроенергії. ✅ Доказ відповідності критеріям декарбонізації та енергетичної стійкості. Регулювання цього процесу відбувається через Європейську водневу стратегію, REPowerEU та Clean Industrial Deal, що мають спільну мету – зменшити залежність від російських енергоресурсів та прискорити “зелену” трансформацію. 🔹 Що це означає для індустрії та інвесторів? Для європейських виробників водню цей аукціонний механізм стає маркером формування нової економічної моделі підтримки ВДВ. Він також створює новий ринок контрактів на постачання та виробництво електролізерів. Для України цей кейс також є показовим, адже наша країна вже розглядається як потенційний партнер для постачання відновлюваного водню в ЄС. Але для інтеграції у такі схеми важливо: 🔹 Гармонізувати українське регулювання з критеріями ЄС щодо RFNBOs. 🔹 Створити прозорі механізми сертифікації походження відновлюваної електроенергії. 🔹 Залучати міжнародні фінансові інституції, як-от ЄБРР та ЄІБ, до розробки пілотних проектів. 🔹 Підсумок 📌 Запуск водневих аукціонів в Австрії та Литві – це реальний механізм формування ринку водню в ЄС, що підтримує конкуренцію та технологічний розвиток. 📌 Для України це може стати важливим сигналом для запуску власних механізмів підтримки ВДВ через аукціони або кооперацію з Європейським водневим банком. 📌 Ключовим фактором успіху стане синергія бізнесу, держави та міжнародних партнерів у розбудові “зеленої” енергетики майбутнього. Які виклики ви бачите у впровадженні подібних схем для України? 💬

🔹 Як політика та інфраструктура можуть розблокувати попит на чистий водень до 2030 року? 📢 Новий звіт Водневої ради та McKinsey аналізує виклики та можливості для розвитку водневого ринку. 📉 Розрив у витратах залишається – чистий водень все ще дорожчий за традиційні альтернативи на 0,5–5 доларів США/кг, навіть з урахуванням політичної підтримки. ⚡ Політично підтримуваний попит – завдяки таким ініціативам, як REDIII, IRA, CfD та CHPS, очікується, що 8 млн тонн водню на рік стануть економічно життєздатними до 2030 року. 🏗️ Інфраструктурні вузькі місця – додаткові 13 млн тонн на рік можуть бути розблоковані шляхом розширення CCS, H₂-мереж та заправних станцій. ✈️ Трудноскорочувані сектори – авіація, морський транспорт і промислова теплотехніка потребують чистого водню, але стикаються з високими витратами та логістичними викликами. 📊 Глобальні лідери – ЄС, США, Японія та Південна Корея вже формують 30% світового попиту й можуть очолити ринок за умови ефективної політичної підтримки. 🔍 Ключ до успіху – синергія між політичними стимулами, розвитком інфраструктури та зниженням витрат. 🔗 Детальніше про звіт #Водень #Енергетика #HydrogenEconomy #HBA

Нещодавно компанія RWE, провідна німецька енергетична компанія, уклала довгострокову угоду з французькою TotalEnergies на постачання близько 30 000 тонн зеленого водню щорічно, починаючи з 2030 року і до 2044 року. Ця угода є найбільшим контрактом на постачання кліматично нейтрального водню з електролізера в Німеччині. Водень буде вироблятися на електролізній установці потужністю 300 МВт у Лінгені, яка планується до запуску в 2027 році, і постачатиметься на нафтопереробний завод TotalEnergies у Лойні. Цей крок підкреслює зростаючу роль водневої енергетики в Європі та відкриває нові можливості для України. Наша країна має значний потенціал у виробництві зеленого водню завдяки багатим ресурсам відновлюваної енергії та розвиненій газотранспортній інфраструктурі. Ініціатива «Центрально-Європейський водневий коридор», партнером якої є Оператор газотранспортної системи України (ОГТСУ), передбачає транспортування водню з України через Словаччину та Чехію до Німеччини, що може задовольнити зростаючий попит на водень у Європі. Для реалізації цього потенціалу необхідно: • Модернізація газотранспортної системи: Адаптація існуючих трубопроводів для транспортування водню. • Розвиток відновлюваних джерел енергії: Збільшення потужностей вітрових та сонячних електростанцій для забезпечення виробництва зеленого водню. • Міжнародна співпраця: Активна участь у європейських водневих ініціативах та залучення інвестицій для розвитку водневої інфраструктури. Україна має всі передумови стати ключовим гравцем на європейському водневому ринку, сприяючи енергетичній безпеці та сталому розвитку як нашої країни, так і Європи в цілому. #HBA #hydrogen #EnergyTransition

Україна та воднева економіка: час діяти, щоб не залишитися осторонь Німеччина визначає водень як ключовий елемент своєї енергетичної стратегії, і це не просто тенденція, а чіткий сигнал для всього світу. У доповіді H2Five – Es ist 5 vor 2030, Німецька асоціація водню (DWV) окреслила п’ять стратегічних напрямків, які мають визначити майбутнє водневої економіки. Україна, як потенційний експортер зеленого водню до Європи, повинна дотримуватися цих рекомендацій, щоб залишатися у фарватері розвитку світової водневої інфраструктури: 1️⃣ Масштабування виробництва водню – створення сприятливих умов для інвесторів, подолання бюрократичних перепон та формування конкурентної вартості українського водню на світовому ринку. 2️⃣ Розширення застосування водню – інтеграція водневих технологій у транспорт, промисловість та енергетику, що дозволить знизити залежність від викопного палива. 3️⃣ Інтеграція у енергосистему – використання водню як накопичувача енергії для балансування енергомережі та підвищення стійкості енергетичної інфраструктури. 4️⃣ Розвиток інфраструктури – створення водневої транспортної мережі, терміналів для зберігання та розподілу, інтеграція української водневої системи з європейською. 5️⃣ Покращення фінансування – впровадження державно-приватних механізмів підтримки інвесторів, залучення міжнародних кредитних програм і грантів. Україна вже має унікальні передумови для розвитку водневої економіки: великий потенціал ВДЕ, географічну близькість до ЄС, існуючу газотранспортну систему, яка може бути адаптована для водню. Проте без активних кроків, законодавчих змін та сприяння інвестиціям ми ризикуємо втратити можливість стати частиною нової енергетичної парадигми Європи. 2024-й рік має стати точкою неповернення для української водневої стратегії. Чи готові ми зробити цей крок?

Енергетичні мережі майбутнього: виклики та можливості для України Світ стоїть на порозі глобальної енергетичної трансформації. Попит на електроенергію зростає рекордними темпами – майже на 4% щороку до 2027-го, а частка відновлюваної енергетики стрімко збільшується. Проте електромережі не встигають за цими змінами. 🔹 Що відбувається? • Вартість ключових компонентів для електромереж (кабелів, трансформаторів) зросла майже вдвічі за останні 5 років. • Час очікування на великі трансформатори збільшився до 4 років, а на високовольтні кабелі – до 2-3 років. • Глобальні інвестиції в електромережі у 2023 році склали 140 млрд доларів, але для досягнення енергетичних і кліматичних цілей ця сума має зрости вдвічі. 🔹 Чому це важливо для України? Україна не просто стикається з глобальними викликами – вона одночасно веде війну та енергетичну відбудову. Пошкоджені мережі потребують термінової модернізації, а інтеграція з ENTSO-E відкриває перед нами унікальні можливості. 📌 Що потрібно робити? ✔️ Диверсифікація постачань – партнерство з європейськими виробниками трансформаторів та кабелів. ✔️ Стратегічні інвестиції – залучення коштів від ЄС, США та міжнародних банків для реконструкції енергетичної інфраструктури. ✔️ Спрощення процедур – пришвидшення погоджень для будівництва нових ЛЕП та підстанцій. ✔️ Локалізація виробництва – розвиток власного виробництва енергетичного обладнання. ✔️ Цифровізація – застосування технологій для оптимізації та гнучкого керування мережею. ⚡ Україна має всі шанси не лише відновити енергосистему, а й створити сучасну, інтегровану та стійку електромережу. 🔽 Що ви думаєте про перспективи українських електромереж? Чи потрібно нам стимулювати розвиток власного виробництва енергетичного обладнання? Давайте обговоримо! #HBA #hydrogen #energy

Україна та воднева економіка ЄС: нові можливості та виклики 🇺🇦🔋 Водень стає стратегічним елементом європейської енергетичної системи, і нещодавно ухвалений Газовий пакет декарбонізації ЄС (2024/1788, 2024/1789) відкриває нові можливості для України як майбутнього учасника водневого ринку Європи. 🔹 Що змінилося? Вперше на рівні ЄС запроваджено регулювання водневих терміналів. Це означає: ✅ Доступ третіх сторін до терміналів (TPA) ✅ Інтеграцію водневої інфраструктури з газовими мережами ✅ Чіткі правила щодо аміачних терміналів як частини водневої логістики ✅ Зниження тарифів на приєднання терміналів до газової мережі 🔹 Що це означає для України? Україна має унікальні передумови стати ключовим партнером ЄС у сфері водню, використовуючи: ⚡ LNG-термінали для поступового переходу на водневі технології ⚡ Інфраструктуру зберігання аміаку як частину майбутньої водневої логістики ⚡ Енергетичні коридори до ЄС для експорту зеленого водню 📌 Які кроки потрібні? 🔹 Гармонізація законодавства щодо доступу до LNG- та водневих терміналів 🔹 Включення українських терміналів у європейську водневу стратегію 🔹 Залучення інвестицій через державно-приватне партнерство та фінансування ЄС 🚀 Україна вже сьогодні має діяти проактивно! Ми закликаємо енергетичний бізнес, урядові інституції та міжнародних партнерів спільно працювати над інтеграцією України у європейську водневу екосистему. 💡 Як ви бачите роль України у водневому майбутньому Європи? Долучайтеся до обговорення в коментарях! #Водень #Енергетика #ЄС #Декарбонізація #Україна #Hydrogen #EnergyTransition #HBA

🌍 Carbon Capture and Storage (CCS): A Strategic Opportunity for Ukraine Ukraine stands at a crossroads in its journey toward a sustainable, post-war economy. Heavy industries such as metallurgy and cement production face the pressing challenge of decarbonization to remain competitive in global markets. Today, during a session of the European Parliament’s ITRE Committee, Commissioner Wopke Hoekstra emphasized the critical role of CCS in achieving climate goals for energy-intensive sectors. For Ukraine, CCS is more than a technology—it is a gateway to new opportunities: ✔️ Reducing CO₂ emissions in heavy industries while maintaining competitiveness. ✔️ Opening new markets, such as synthetic fuels production and carbon credit trading. ✔️ Strengthening ties with the EU by aligning with European climate initiatives and accessing vital investments and technologies. ✔️ Driving innovation by integrating CCS with hydrogen energy and other emerging sectors. Ukraine cannot afford to stay on the sidelines while the European energy landscape is transforming. CCS offers a pathway to decarbonization, investment, and integration into global markets. The time to act is now. Let’s discuss how Ukraine can embrace this opportunity and lead the way toward a sustainable future. 💡 #CCS #EnergyTransition #Decarbonization #Innovation #Ukraine #Sustainability #EUIntegration

China’s presence in the EU electric vehicle market poses significant challenges for European automakers. To remain competitive, a fundamental shift in innovation strategies is required. Hydrogen technologies could drive the recovery of Europe’s automotive industry, offering sustainability, energy security, and new market opportunities https://lnkd.in/e2UVeQhu