Зерфюсс Бернар
Зерфюсс Бернар | |
---|---|
фр. Bernard Zehrfuss фр. Bernard Louis Zehrfuss[1] | |
Народження | 20 жовтня 1911[2][3][…] |
Смерть | 3 липня 1996[2][3][…] (84 роки) |
Поховання | Цвинтар Нейї-сюр-Сенd |
Країна (підданство) | Франція |
Навчання | Національна вища школа красних мистецтв (1939) |
Вчителі | Emmanuel Pontremolid |
Діяльність | архітектор |
Найважливіші споруди | Музей галло-римської цивілізаціїd, Flins Renault Factoryd, Stade Charlétyd, Q596875?, Center of New Industries and Technologiesd і Imprimerie Mamed |
Членство | Вільні французькі сили, Академія красних мистецтв Франції і Académie des sciences d'outre-merd[5] |
Заклад | Eugène Beaudouind |
Нагороди | |
Брати, сестри | Élisabeth Zehrfussd |
Діти | ·Dominique Zehrfussd |
Зерфюсс Бернар у Вікісховищі |
Зерфюсс Бернар (фр. Bernard Zehrfuss, 20 жовтня 1911, Анже, Франція — 3 липня 1996, Неї-сюр-Сен, Франція) — французький архітектор, представник функціоналізму. Серед його робіт — будівля ЮНЕСКО (1953—1957, у співавторстві), Національний центр промисловості і техніки (1958, у співавторстві) у Парижі, заводи «Рено» (1953) у Флен-сюр-Сен (Іль-де-Франс), громадські будівлі й житлові будинки у Парижі, Гаврі, Турі та у Тунісі й Алжирі.
Б. Зерфюсс народився 20 жовтня 1911 року у Анже, куди його предки переїхали з Ельзасу у 1870 році після Французько-пруської війни. Його батько загинув у 1914 році під час Першої світової війни. У 1930 році закінчив Школу красних мистецтв. У 1939 році одержав Римську премію, що передбачала поїздку до Італії, однак через початок Другої світової війни перебував там недовго. Жив у Марселі. Був в складі військ Вільної Франції.
З 1943 по 1953 рік у залежних від Франції Алжирі та Тунісі Б. Зерфусс перебував на посаді в Управлінні громадських робіт і зробив багато проектів житлових будинків, шкіл і лікарень.
Після повернення до Франції, він був призначений головним архітектором громадських будівель і національних палаців і брав участь у створенні двох видатних проектів — будівлі європейської штаб-квартири ЮНЕСКО у 1953 році (у співавторстві) і Національного центру промисловості і техніки у 1958 році, однієї з перших будівель району Дефанс.
У 1975 році він спроектував нову будівлю Галло-римського музею, розташованого у Ліоні. У 1983 році Зерфусс був обраний членом Академії мистецтв, постійним секретарем якого він став у 1994 році.
Помер у Неї-сюр-Сен у 1996 році.
-
Будинок ЮНЕСКО. Париж. 1952 - 1958.
-
Житловий будинок у Нансі. 1959 - 1968.
-
Посольство Данії у Франції. Париж. 1970.
- Зерфюсс (Zehrfuss) Бернар. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ а б в Fichier des personnes décédées
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Structurae — Ratingen: 1998.
- ↑ http://www.academieoutremer.fr/academiciens/fiche.php?aId=568