Очікує на перевірку

Колекціонування відеоігор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Колекціонування відеоігор — це хобі колекціонування відеоігор та предметів, що до них належать (гральні консолі, аксесуари, постери, фігурки та ін.)

Відбір ігор

[ред. | ред. код]
  • Підробки та піратські ігри майже ніколи не колекціонуються, оскільки вони вироблені нелегально і не мають цінності[1].
  • Деякі колекціонери купують ігри в будь-якому вигляді (навіть якщо гра була у вжитку і диск чи картридж продаються без інструкції та коробки). Інші купують тільки новий товар, ігноруючи ігри, що були у вжитку. Деякі купують ігри, що були у вжитку, але тільки за умови наявності повного комплекту [2].
  • Деякі колекціонують ігри, не звертаючи уваги на ринок, для якого була вироблена гра. Інші купують ігри тільки для свого ринку (наприклад, для Європейців це PAL-версії, для Американців — NTSC), а імпортують тільки ті ігри, які в їх регіоні не виходили[3].
  • Деякі колекціонери фокусуються переважно на ігри для однієї з консолей (наприклад, NES, Mega Drive, PlayStation), інші — на цілий ряд консолей (на їх вибір часто впливає фактор ностальгії). Інші колекціонери збирають ігри одразу на всі консолі [4].
  • Деякі колекціонери не купують збірники/перевидання/здешевлені версії ігор, віддаючи перевагу оригіналам.
  • Деякі колекціонери беруть у колекцію тільки якісні, на їх думку, ігри.

Цінність ігор

[ред. | ред. код]

Для колекціонерів найбільшу цінність мають ігри, які є рідкісними і ті, які важко знайти. Як правило, чим більше часу пройшло з моменту виходу гри, тим цінніша вона для колекціонера. Обмежені видання (Limited Editions) ціняться ще більше. Найціннішими є унікальні ігри, наприклад, з автографом одного з розробників на диску чи бета-версії ігор, що часто існують в одному екземплярі. Цінність таких ігор може досягати десятків тисяч доларів. [5]

Прикладом цінних ігор на NES можуть бути Nintendo World Championships (96 сірих картриджів і 20 золотих)[6] і Stadium Events (200 картриджів)[7].

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Відмінності піратського диску від ліцензійного. Архів оригіналу за 2 травня 2012. Процитовано 7 червня 2012.
  2. Фінський колекціонер Finngamer збирає повнокомплектні ігри, що були у вжитку. Архів оригіналу за 9 липня 2015. Процитовано 7 червня 2012.
  3. Поширення систем NTSC, PAL і SECAM у світі. Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 7 червня 2012.
  4. Американський колекціонер Angry Video Game Nerd збирає ігри на велику кількість консолей. Архів оригіналу за 19 липня 2017. Процитовано 7 червня 2012.
  5. Ninendo World Championships був проданий за $21,400. Архів оригіналу за 4 червня 2017. Процитовано 7 червня 2012.
  6. Всього існує 116 картриджів Nintendo World Championships
  7. Было вироблено 2000 картриджів Stadium Events, з них 200 осіло в руках користувачів. Архів оригіналу за 17 жовтня 2011. Процитовано 7 червня 2012.