Друга світова війна в Європі
Голокост відбувався в ширшому контексті Другої світової війни. Друга світова війна була найбільш масштабним та руйнівним конфліктом в історії. Адольф Гітлер і нацистський режим прагнули побудувати величезну нову імперію «життєвого простору» (Lebensraum) для німців у Східній Європі, усунувши місцеве населення. Мета нацистів зміцнити німецьку «панівну расу» призвела до переслідувань і вбивств євреїв та багатьох інших народів.
Ключові факти
-
1
Німеччина почала Другу світову війну, вторгшись до Польщі 1 вересня 1939 року. У наступні роки Німеччина вторглася до 11 країн.
-
2
Більшість європейських євреїв жили в країнах, що їх нацистська Німеччина окупувала або на які чинитила вплив під час Другої світової війни. З 1941 по 1944 роки нацистська влада депортувала до ґетто й таборів смерті мільйони євреїв з Німеччини, з окупованих територій і з країн своїх союзників по Осі.
-
3
Нацистське керівництво почало планувати європейську війну відтоді, як нацисти прийшли до влади наприкінці січня 1933 року. Війна та геноцидна політика були нерозривно пов’язані між собою.
Голокост відбувався в ширшому контексті Другої світової війни. Не оговтавшись від поразки Німеччини в Першій світовій війні, уряд Гітлера прагнув побудувати величезну нову імперію «життєвого простору» (Lebensraum) в Східній Європі. За розрахунками нацистських лідерів, для досягнення німецького панування в Європі була необхідна війна.
1939
Заручившись нейтралітетом Радянського Союзу (уклавши німецько-радянський пакт про ненапад у серпні 1939 року), Німеччина розв’язала Другу світову війну, вторгшись до Польщі 1 вересня 1939 року. У відповідь 3 вересня Велика Британія і Франція оголосили війну Німеччині. Протягом місяця Польща зазнала поразки від німецьких та радянських військ і її землі подилили між собою нацистська Німеччина й Радянський Союз.
1940
Відносне затишшя в боях, яке настало після поразки Польщі, завершилося 9 квітня 1940 року, коли німецькі війська вторглися до Норвегії та Данії. 10 травня 1940 року Німеччина розпочала напад на Західну Європу, вторгшись до Нідерландів, Бельгії та Люксембургу, котрі трималися нейтралітету у війні, а також до Франції. 22 червня 1940 року Франція підписала з Німеччиною перемир’я на умовах німецької окупації північної половини країни і встановлення на півдні колабораціоністського режиму з адміністративним центром у місті Віші.
Підбурюваний Німеччиною, Радянський Союз у червні 1940 року окупував Балтійські країни, а в серпні 1940 року офіційно анексував їх. Італія – член Осі (котра об’єднувала країни-союзники Німеччини), вступила у війну 10 червня 1940 року. З 10 липня по 31 жовтня 1940 року нацисти провадили і, зрештою, програли війну в повітрі проти Англії, відому як Битва за Британію.
1941
Закріпивши за собою Балканський регіон після вторгнення до Югославії і Греції 6 квітня 1941 року, німці та їхні союзники 22 червня 1941 року вторглися до Радянського Союзу, порушивши німецько-радянський пакт. У червні й липні 1941 року німці також окупували Балтійські країни. Радянський лідер Йосип Сталін став тоді головним воєнним лідером Союзників, що протистояли нацистській Німеччині та країнам Осі. Влітку й восени 1941 року німецькі війська просунулися вглиб території Радянського Союзу, але посилення опору Червоної Армії завадило німцям захопити ключові міста Ленінград і Москву. 6 грудня 1941 року радянські війська розпочали великий контрнаступ, який остаточно відкинув німецькі війська від околиць Москви. Через день, 7 грудня 1941 року, Японія (одна з держав Осі) розбомбила Перл-Харбор на Гаваях. Сполучені Штати негайно оголосили війну Японії. 11 грудня Німеччина та Італія оголосили війну Сполученим Штатам. Збройний конфлікт розростався.
1942–1943
У травні 1942 року тисяча бомбардувальників Британських Королівських ВПС здійснила наліт на німецьке місто Кьольн. Так війна вперше прийшла на територію самої Німеччини. Протягом наступних трьох років повітряні війська Союзників систематично бомбили промислові підприємства та міста по всьому Райху, до 1945 року перетворивши на руїни більшу частину міст Німеччини. Наприкінці 1942 — на початку 1943 року війська Союзників здобули ряд значних перемог у Північній Африці. Невдала спроба французьких збройних сил запобігти окупації Союзниками Марокко й Алжиру призвела до того, що 11 листопада 1942 року Німеччина окупувала колабораціоністську Вішистську Францію. Військові частини Осі в Африці — загалом близько 150 000 солдат — здалися в травні 1943 року.
На східному фронті влітку 1942 року німці та їхні союзники по Осі відновили наступ на Радянський Союз, прагнучи захопити Сталінград на Волзі, а також місто Баку та кавказькі нафтові родовища. Наприкінці літа 1942 року німецький наступ було зупинено на обох фронтах. У листопаді радянські війська почали контрнаступ під Сталінградом, а 2 лютого 1943 року німецька Шоста армія здалася Радянському Союзу. В липні 1943 року німці здійснили ще один наступ під Курськом. Це була найбільша танкова битва в історії, але радянські війська змогли зупинити атаку й досягли воєнної переваги, яку втримали до самого кінця війни.
В липні 1943 року Союзники висадилися на Сицилії, а у вересні зійшли на берег материкової Італії. Після того як Велика рада італійської фашистської партії змістила прем’єра Беніто Муссоліні (союзника Гітлера), італійські військові взяли владу в свої руки і 8 вересня домовилися з англо-американськими збройними силами про умови капітуляції. Розміщені в Італії німецькі війська захопили контроль над північною половиною півострова та продовжували чинити опір. Муссоліні, заарештований італійськими військовими, був звільнений у вересні німецьким диверсійно-десантним загоном СС, після чого встановив (під німецьким наглядом) у північній Італії неофашистський маріонетковий режим. Німецькі війська втримували північну Італію аж до капітуляції 2 травня 1945 року.
1944
6 червня 1944 року (День Д) понад 150 000 солдатів Союзників висадилися у Франції. Це було частиною масової воєнної операції, в результаті якої до кінця серпня Францію було звільнено. 11 вересня 1944 року, через місяць після того, як радянські війська перетнули східний кордон, до Німеччини увійшли перші американські війська. У середині грудня німці здійснили безуспішну контратаку в Бельгії та на півночі Франції, відому як Арденнська операція. Союзна авіація атакувала нацистські промислові підприємства, серед них фабрику, що містилася в концтаборі Аушвіц (хоча газові камери ніколи не були мішенню для бомбардування).
1945
12 січня 1945 року радянські війська почали наступ, звільнивши західну Польщу і змусивши здатися Угорщину (одну з країн Осі). У середині лютого 1945 року Союзники розбомбили німецьке місто Дрезден, убивши приблизно 35 000 мирних жителів. Американські війська перетнули Рейн 7 березня 1945 року. Вирішальний наступ 16 квітня 1945 року дав можливість радянській армії оточити німецьку столицю Берлін.
30 квітня 1945 року, коли радянські війська пробивалися до будівлі райхсканцелярії, Гітлер вчинив самогубство. 7 травня 1945 року в Реймсі було підписано протокол про беззастережну капітуляцію Німеччини перед західними державами, а 9 травня в Берліні Німеччина капітулювала й перед Радянським Союзом. У серпні, незабаром після того, як Сполучені Штати скинули на японські міста Хіросіма та Нагасакі атомні бомби, які знищили 120 000 мирних жителів, закінчилася війна на Тихому океані. Японія офіційно капітулювала 2 вересня.
Друга світова війна забрала життя близько 55 мільйонів людей у всьому світі. Вона була найбільш масштабним та руйнівним конфліктом в історії.